Для цілей забезпечення найбільш точного визначення характеристик робочого місця застосовуються різні показники. Одним з таких показників є гігієнічна безпека.
Спираючись на гігієнічні критерії, умови праці можна поділити на основні чотири класи:
1. Оптимальні умови праці, які дають можливість повного збереження здоров'я працівника, а також створюють передумови для підтримки його працездатності на максимально високому рівні. Оптимальні умови праці характеризуються повною відсутністю шкідливих виробничих факторів або наявністю останніх, але на такому рівні, який не становить загрози для здоров'я людини.
2. Допустимі умови праці, для яких характерним є вплив негативних факторів середовища виробництва, рівень якого не перевищує допустимі показники гігієнічних нормативів. Що ж стосується погіршення стану здоров'я працівників, то воно має місце при подібних умовах праці: однак до початку кожної нової зміни (або під час відпустки) людина повністю відновлюється. У зв'язку з цим даний тип умов праці також іменується безпечним.
3. До третього класу належать шкідливі умови праці, що являють собою сукупність певних чинників процесу виробництва, які важко або шкідливо позначаються як на стані здоров'я, так і на рівні працездатності людини. Вони характеризуються присутністю шкідливих виробничих факторів, які, перевищуючи встановлені гігієнічні нормативи, надають досить відчутне несприятливий вплив на організм працівника, а також на його потомство. Подібні виробничі фактори, в першу чергу, призводять до виникнення професійних захворювань, провокують зниження (як правило, тимчасове, проте в окремих випадках може спостерігатися і стійке) працездатності, підвищують частоту захворюваності працівника різноманітними невиробничими недугами, а також часто зумовлюють наявність проблем зі здоров'ям у його майбутнього потомства.
4. Що ж стосується четвертого класу, тобто небезпечних умов праці, то їх основною відмінною рисою можна вважати наявність виробничих факторів, які, впливаючи на організм на протязі робочої зміни (а в деяких випадках і окремої її частини), створюють високий ризик отримання каліцтва або травми, а також досить серйозну загрозу для здоров'я і життя. Трудова діяльність визнається джерелом підвищеної небезпеки, якщо вона відповідає таким двом показниками:
- створює підвищену ймовірність заподіяння певного фізичного праці як тим людям, які безпосередньо зайняті в процесі виробництва, так і населенню, яке проживає близько від підприємства;
- відрізняється відсутністю можливості повного контролю над нею з боку людини.
При цьому окремо варто відзначити, що самі по собі небезпечні виробничі об'єкти також є більш ніж серйозним джерелом підвищеної небезпеки для працівників, а також тих, що оточують людей. Робота в подібних умовах заборонена (ця заборона не поширюється лише на ліквідацію аварій та проведення заходів щодо їх попередження).
