Водень як майбутнє металургії, якщо промисловість в Європі виживе

Існує багато ознак те, що воднева революція рано чи пізно торкнеться і сталеливарної промисловості. Однак перш ніж це станеться, європейська сталеливарна промисловість повинна зіткнутися з проблемами викидів діоксиду вуглецю, неконтрольованого притоку стали з Азії або ситуацією, що виникла в результаті пандемії коронавируса. Як це зробити, учасники панелі «Металургія» обговорювали в ході 12-го Європейського економічного конгресу.

Пандемія коронавируса погіршила становище сталеливарної промисловості. Але бути чи не бути в галузі - значить знайти паливо, чистіше вугілля. На даний момент цей сектор ЄС повинен конкурувати зі сталлю, що надходить до Європи з Азії або Росії і України.

Це непростий бій для ЄС. Ціни на металопродукцію зарубіжних виробників дуже привабливі. Теоретично така ситуація працює на користь замовникам. Вони можуть купувати товари дешевше. Доведеться розраховувати, що європейських виробників захлесне дешевий товар, і не залишиться іншого виходу, крім їх покупки.

Чим так привабливі товари з Азії або країн колишнього СРСР? Головний фактор - екологічні проблеми. Плата за викиди робить сталеливарну промисловість в Європейському Союзі менш конкурентоспроможною, оскільки вона вимагає більш високих витрат. Це ціна серед іншого для зниження викидів та адаптації до все більш строгим екологічним нормам. У азіатських виробників таких обмежень немає.

З вищесказаного можна зробити висновок:

Без рівних можливостей європейським сталеливарним підприємствам загрожує обвалення або навіть ліквідація.
Водень буде паливом майбутнього, але поки без коксу нам не обійтися.